Рисунок 1.1 – Графік
беззбитковості для чинних умов діяльності підприємства

Рисунок
1.2 – Графік беззбитковості для чинних умов діяльності підприємства
(питомі показники)

Розрахуємо обсяг
виробництва, який відповідає точці беззбитковості, у відсотках до фактичного
обсягу виробництва:

.

Розрахуємо обсяг
виробництва, який відповідає точці беззбитковості, у відсотках до виробничої
потужності підприємства:

.

Запас безпечності
підприємства в існуючих умовах виробничо-господарської діяльності становить:

.

Перевірка:

.

3. Розрахуємо
фінансові результати діяльності підприємства в разі прийняття першої пропозиції
щодо виконання та реалізації додаткового термінового одноразового замовлення
обсягом 13 т та за ціною що на 18% нижча за звичайну:

Розрахуємо обсяг
виробництва наступного місяця:

т/місяць.

Оскільки
виробничі потужності підприємства

т/місяць
  т/місяць

задовольняють
виробничим потребам, встановлення додаткового обладнання не потребується, а
отже, додаткові умовно-постійні витрати підприємства будуть відсутні

.

Планові
умовно-постійні витрати на весь обсяг виробництва продукції при прийнятті
першої пропозиції щодо додаткового виробництва та реалізації 18 т
продукції становитимуть

грн./місяць.

Розраховуємо
планові змінні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
додаткові змінні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Перевірка:

грн./т.

Розраховуємо
планові загальні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
планову середню собівартість 1 т продукції:

грн./т.

Розраховуємо
додаткові загальні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо ціну
продукції за додатковим замовленням:

грн./т.

Розраховуємо
додатковий доход від додаткового замовлення:

грн./місяць.

Розраховуємо
доход від реалізації усього обсягу виготовленої продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
питомий маржинальний доход на 1т додаткової продукції:

грн./т.

Розраховуємо маржинальний
доход  від  реалізації усього  обсягу додатково виготовленої продукції:

грн./місяць.

Перевірка

грн./т.

Розраховуємо
маржинальний доход на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Перевірка

грн./місяць.

Розраховуємо
прибуток від реалізації всього обсягу додатково виробленої продукції

грн./місяць.

Перевірка:

грн./місяць.

Розраховуємо
прибуток від реалізації всього обсягу виробленої продукції:

грн./місяць.

Перевірка

грн./місяць.

або

грн./місяць.

Результати
розрахунків заносимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Фінансові
результати діяльності підприємства на весь  обсяг виробництва в разі прийняття
першої пропозиції щодо виробництва і реалізації додаткового термінового
одноразового замовлення обсягом 13 т, за
ціною нижчою за звичайну на 18%

Висновок: як
видно з таблиці 1.2, прийняття першої пропозиції щодо виробництва і реалізації
додаткового термінового одноразового замовлення обсягом 13 т за ціною, нижчою за звичайну ціну на 18%, призведуть до збільшення прибутку на 708 грн. Отже, в існуючих умовах
виробничо-господарської діяльності підприємства доцільне прийняття цієї
пропозиції.

4. Розраховуємо
фінансові результати діяльності підприємства в разі прийняття другої пропозиції
щодо виробництва і реалізації додаткового термінового одноразового замовлення
обсягом 73 т за ціною, вищою за
звичайну ціну на 8%.

Розраховуємо
обсяг виробництва наступного місяця

т/місяць.

Оскільки існуючі
виробничі потужності підприємства менші за необхідні

 т/місяць   т/місяць

необхідне
встановлення додаткового обладнання, яке за умовами задачі має продуктивність 190 т/місяць.

Виробничі
потужності підприємства в разі встановлення додаткового обладнання
становитимуть:

т/місяць.

Перевірка:

т/місяць   т/місяць.

Розраховуємо
вплив встановлення додаткового обладнання на щомісячні витрати підприємства.

Якщо вартість
придбання та встановлення додаткового обладнання становить
570 000 грн., які мають бути сплачені рівними частками
щомісячно протягом 5 років, додаткові умовно-постійні витрати підприємства на
цей період становитимуть:

грн./місяць.

Розраховуємо
планові умовно-постійні витрати на весь обсяг виробництва продукції

грн./місяць.

Розраховуємо
планові змінні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
додаткові змінні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Перевірка:

грн./т.

Розраховуємо
планові загальні витрати на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
планову середню собівартість 1 т продукції:

грн./т.

Розраховуємо
додаткові загальні витрати на весь обсяг виробництва продукції

грн./місяць.

Розраховуємо ціну
продукції за додатковим замовленням

грн./т.

Розраховуємо
додатковий доход від додаткового замовлення:

грн./місяць.

Розраховуємо
доход від реалізації усього обсягу виготовленої продукції:

грн./місяць.

Розраховуємо
питомий маржинальний доход на 1т додаткової продукції:

грн./т.

Розраховуємо
маржинальний доход від реалізації усього обсягу додатково виготовленої
продукції:

грн./місяць.

Перевірка:

грн./т.

Розраховуємо
маржинальний доход на весь обсяг виробництва продукції

грн./місяць.

Перевірка:

грн./місяць.

Розраховуємо
прибуток від реалізації всього обсягу додатково виробленої продукції:

грн./місяць.

Перевірка

грн./місяць.

Розраховуємо прибуток
від реалізації всього обсягу виробленої продукції

грн./місяць.

Перевірка:

грн./місяць.

або

грн./місяць.

Результати
розрахунків заносимо в таблицю 1.3.

Таблиця 1.3 – Фінансові
результати діяльності підприємства на весь обсяг виробництва в разі прийняття
другої пропозиції щодо виробництва і реалізації додаткового термінового
одноразового замовлення обсягом 73 т за
ціною, вищою за звичайну ціну на 8% (з
урахуванням встановлення додаткового обладнання)

Відображаємо на
графіку беззбитковості зміни, які мають відбутися в разі встановлення
додаткового обладнання та виконання додаткового замовлення, як це показано на
рисунку 1.3 для усього обсягу виробництва і реалізації продукції. Зміни питомих
показників наведені на рисунку 1.4.

5. Розраховуємо
фінансові результати діяльності підприємства в подальших періодах часу в разі
встановлення додаткового обладнання для виконання додаткового термінового одноразового
замовлення.

Після виконання
одноразового замовлення обсяг виробництва та реалізації продукції має
повернутися до вихідного значення

т/місяць.

Ціна продукції
підприємства не змінюється

грн./т.

Рисунок 1.3 – Графік
беззбитковості для з урахуванням встановлення додаткового обладнання для
виконання

додаткового
замовлення

Рисунок
1.4 – Графік беззбитковості для з урахуванням встановлення
додаткового обладнання для виконання

додаткового
замовлення (питомі показники)

Доход від
реалізації продукції підприємства

грн./місяць.

Оскільки
додаткове замовлення було одноразовим, доход від реалізації продукції в
наступних періодах часу не відрізняється від початкового значення:

Питомі змінні
витрати на виробництво продукції

грн./т.

Змінні витрати на
весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Слід звернути
увагу, що в наступних періодах часу як питомі, так і загальні змінні витрати не
відрізняються від їх вихідних значень:

.

Оскільки
додаткове обладнання вже встановлено, умовно-постійні витрати на весь обсяг
виробництва продукції становитимуть:

грн./місяць.

Питомі
умовно-постійні витрати на виробництво продукції:

грн./т.

Загальні витрати
на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Питомі загальні
витрати на 1 т виготовленої продукції:

грн./т.

Перевірка:

грн./т.

Маржинальний
доход на весь обсяг виробництва продукції:

грн./місяць.

Питомий
маржинальний доход:

грн./т.

Перевірка:

грн./т.

Значення
маржинального доходу також повертається до вихідного значення.

Прибуток від
реалізації всього обсягу виробництва продукції:

грн./місяць.

Перевірка:

грн./місяць.

Питомий прибуток
від реалізації 1т виготовленої продукції:

грн./т.

Перевірка:

грн./т.

Додаткова
перевірка

грн./т.

Результати
розрахунків заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця
1.4 – Фінансові результати діяльності підприємства на весь обсяг
виробництва в подальших періодах часу в разі прийняття другої пропозиції (з
урахуванням встановлення додаткового обладнання)

Зміна прибутку в
порівнянні з існуючим станом виробничо-господарської діяльності підприємства
становить

грн./місяць.

6. Будуємо
графік беззбитковості, розраховуємо точку беззбитковості та запас безпечності
після встановлення додаткового обладнання.

Графік
беззбитковості для умов, що розглядаються для всього обсягу виробництва і
реалізації продукції наведений на рисунку 1.5, питомі показники на
рисунку – 1.6

Розраховуємо
обсяг виробництва, який відповідає точці беззбитковості:

т/місяць.

Розраховуємо
значення доходу підприємства, який відповідає точці беззбитковості:

грн./місяць.

Перевірка:

грн./місяць;

.

Розрахуємо обсяг
виробництва, який відповідає точці беззбитковості, у відсотках до фактичного
обсягу виробництва:

.

Рисунок
1.5 – Графік беззбитковості після встановлення додаткового обладнання

Рисунок
1.6 – Графік беззбитковості після встановлення додаткового обладнання
(питомі показники)

Розрахуємо обсяг
виробництва, який відповідає точці беззбитковості, у відсотках до виробничої
потужності підприємства:

.

Запас безпечності
підприємства в існуючих умовах виробничо-господарської діяльності становить:

.

Перевірка:

.

Таким чином, в
існуючих умовах виробничо-господарської діяльності підприємства прийняття
другої пропозиції щодо виробництва і реалізації додаткового термінового
одноразового замовлення обсягом 73 т за ціною, вищою за звичайну ціну на 8%, з урахуванням встановлення необхідного
додаткового обладнання призведе до суттєвого погіршання фінансових результатів
підприємства в подальших періодах.

Доходи та витрати
підприємства за два місяці (місяць, в якому має виконуватися додаткове
замовлення, та місяць, наступний за ним), в разі відмови та в разі прийняття
вказаної пропозиції, наведені в таблиці 1.5.

Висновок: як
видно з таблиці 1.5, прийняття другої пропозиції щодо виробництва і реалізації
додаткового термінового одноразового замовлення обсягом 73 т за ціною, вищою за звичайну
ціну на 8%, з урахуванням встановлення
необхідного додаткового обладнання призведе до зменшення прибутку за два місяці
на 11 447 грн., і кожен подальший місяць буде збільшувати величину
втраченого прибутку на 9 500 грн.
Отже, в існуючих умовах виробничо-господарської діяльності підприємства
недоцільне прийняття цієї пропозиції.

Таблиця
1.5 – Підсумкові фінансові результати діяльності підприємства на весь
обсяг виробництва в подальших періодах часу в разі прийняття другої пропозиції
щодо виробництва і реалізації додаткового термінового одноразового замовлення
обсягом 73 т за ціною, вищою за звичайну
ціну на 8% (з урахуванням встановлення
додаткового обладнання)

Показники (на весь обсяг виробництва продукції)	Без додаткового обладнання, грн.			3 додатковим обладнанням, грн.			Різниця за два місяці, грн.
	1-й місяць	2-й місяць	За два місяці	1-й місяць	2-й місяць	За два місяці
Доход, TR	38 642	38 642	77 283	53 385	38 642	92 026	14 743
Собівартість продукції, TC	32 442	32 442	64 885	49 163	41 942	91 105	26 220
Змінні витрати, VC	20 439	20 439	40 878	27 659	20 439	48 098	7 220
Умовно-постійні витрати, FC	12 004	12 004	24 007	21 504	21 504	43 007	19 000
Маржинальний доход, CM	18 203	18 203	36 406	25 726	18 203	43 928	7 523
Прибуток, NI	6 199	6 199	12 398	4 222	— 3 301	921	— 11 477

Загальний
висновок за задачею: в існуючих умовах виробничо-господарської діяльності
підприємства не доцільне прийняття першої пропозиції щодо виробництва і
реалізації додаткового термінового одноразового замовлення обсягом 13 т за ціною, нижчою за звичайну ціну на 18%; прийняття другої пропозиції щодо виробництва і
реалізації додаткового термінового одноразового замовлення обсягом 73 т за ціною, вищою за звичайну ціну на 8%, з урахуванням необхідності встановлення
додаткового обладнання є недоцільним.

2 частина. практичне завдання

Cистема
контролінгу – являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю,
планування реалізація яких забезпечує виробітку альтернативних підходів при
здійсненні оперативного та стратегічного управління процесом досягнення
кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства.

Контролінг
не слід ототожнювати зі словами контроль і ревізія. Незважаючи на певне
співзвуччя, ці слова — не синоніми й мають один з одним мало загального.
Уводить тут в оману, можливо, не занадто вдалий переклад на нашу мову. Але не
можна забувати й те, що контроль — це одна з функцій контролінгу, причому
останній далеко не обмежується контрольними завданнями.

Існує
безліч визначень контролінгу: від тотожності «контролінг = (німецький
(європейський) варіант) управлінського обліку» до визнання контролінгу
філософією менеджменту.

Це
різноманіття визначень і поглядів свідчить про те, що контролінг є напрямком,
який інтенсивно розвивається в області теорії й практики управління
фінансово-господарською діяльністю підприємств.

Спочатку
контролінг асоціювався з оперативним обліком витрат, калькулюванням і
розрахунком собівартості. Як установити відпускні ціни на продукцію, не знаючи
фактичної собівартості продукції й послуг? Який у нас запас міцності для того,
щоб виграти цінову війну з конкурентами? Як уникнути штрафів за реалізацію
продукції нижче собівартості (добре, що це вже в минулому)? Рішення цих типових
завдань ціноутворення раніше було й дотепер є сильним спонукальним мотивом для
початку проекту по контролінгу.

Поступово
виявлялося, що контролінг призначено не тільки для планування, обліку й аналізу
витрат, але й для обліку й аналізу результатів діяльності, аналізу
рентабельності й управління прибутком.

Підйом
української економіки після дефолту 1998 року, збільшення прибутковості й
поліпшення фінансового становища компаній та можливість, що з«явилася у зв»язку
із цим, збільшення капітальних вкладень, а також ріст прямих західних
інвестицій викликав хвилю інтересу до контролінгу інвестицій і контролінгу
проектів.

Іншим
наслідком дефолту стало посилення інтересу до питань стратегічного планування й
управління.

Останнім
часом багато хто виявляє, що контролінг є основним постачальником інформації
для управління підприємством. Створюється відчуття, що контролінг — це все.
Немає такої області в управлінні діяльністю компанії, що не була б пов’язана з
контролінгом.

В
даній роботі розглядався контролінг на прикладі ТОВ „Приват-Трейд”. Як
висновок, можна зазначити, що особливістю контролінгу на даному підприємстві є
його спрямованість на перспективу, пошук шляхів подальшого розвитку
підприємства, на базі аналізу факторів, що обумовили одержання тих або інших
результатів.

Призначенням
і завданнями контролінгу у ТОВ „Приват-Трейд” є:

– констатація й
оцінка досягнутих результатів діяльності підприємства, формулювання основних
висновків;

– оцінка
конкретного внеску окремих функціональних підрозділів і працівників у розвиток
підприємства;

– структурна оцінка
ефективності окремих заходів у виробничій, комерційній і фінансовій діяльності;

– всебічна оцінка
ефективності стратегічного й тактичного планування;

– формування
зворотного зв’язка, з метою інформування керівництва й співробітників
підприємства про результати контролю й одержання відповідної реакції.

Початком
контролінгу є оцінка результатів, а закінченням — аналіз факторів, що обумовили
їхнє одержання, і розкриття причин відхилень фактичних показників від
запланованих (у ту або іншу сторону). Для забезпечення пошуку перспективних
напрямків діяльності підприємства (що властиво контролінгу), зіставляються
отримані результати зі сформованими. Для цієї мети, в рамках контролінгу
передбачається проведення ситуаційного аналізу.

Контролінг – це набір методик,
спрямованих на вдосконалювання облікової політики й управлінської практики підприємств,
виходячи з фінансових критеріїв успішності функціонування підприємства. За
допомогою його у ТОВ „Приват-Трейд” вирішуються наступні проблеми обліку й
управління:

– Низька платіжна
дисципліна структурних підрозділів;

– Неконтрольована
дебіторська заборгованість;

– Слабке управління
витратами: відсутність чіткого розуміння структури витрат і їхньої доцільності;

– Невірне
визначення прибутковості філій і видів бізнесу;

– Недостача
оборотних коштів;

– Сплата
необґрунтовано високих податків у місцевий і державний бюджети.

Контролінг
не тільки дозволяє обраховувати витрати по-новому, більш природно, але й
стимулює вище керівництво ТОВ „Приват-Трейд” думати у фінансових категоріях,
переміщуючи технологічне управління безпосередньо до виробничого процесу.

Основними
причинами розвитку контролінгу у ТОВ „Приват-Трейд” є: нестабільність, як
зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на
внутрішніх та світових ринках) так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук
надійних партнерів) факторів, висувають додаткові вимоги до системи управління
підприємством; необхідність пошуку більш нових та удосконалення вже існуючих
систем управління, що забезпечують гнучкість та надійність функціонування
підприємства; істотні зміни в організації та методології системи інформаційного
забезпечення; відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень

Успіх
проекту залежить у першу чергу від того, наскільки в проект залучений
топ-менеджмент компанії.

Зараз
в Україні склалися ідеальні умови для розвитку контролінгу. По-перше, велика
кількість підприємств одержала ефективних власників (в умовах України це, як
правило, власники контрольного пакета акцій), які тепер стурбовані не питаннями
придбання власності, а її ефективним використанням. Нові власники ставлять
завдання підвищення прибутковості підприємств і їхньої інвестиційної
привабливості (ринкової вартості).

По-друге,
нові власники й топ-менеджмент часто не мають необхідного досвіду управління
придбаним або вирослим бізнесом. Не секрет, що зараз багатьма промисловими
підприємствами володіють і/або управляють бізнесмени, що починали свій шлях у
торговельній чи фінансовій сфері. Однак їхній успіх у зазначених областях і
придбаний досвід управління аж ніяк не гарантує успіху в області виробництва.
Чисто фінансових інструментів для ефективного управління промисловим
підприємством не вистачає. Модне останнім часом бюджетування для промислового
підприємства ніяк не може служити панацеєю від всіх лих.

По-третє,
соціально-економічна ситуація й умови господарювання в країні так чи інакше
стабілізуються, що дає можливість виявитися повною мірою силі регулярного
менеджменту, основою якого є контролінг. Українські компанії одержують час і
можливість для побудови технології управління.

По-четверте,
зміни в законодавстві, а саме, наближення українських стандартів
бухгалтерського обліку до міжнародних виводять внутрішній, управлінський облік
зі сфери твердих законодавчих обмежень.

По-п’яте,
менеджмент українських компаній інтенсивно поповнюється новими молодими кадрами – отримавшими гарну
західну або вітчизняну освіту й загартованими в українських умовах, готовими до
прийняття нових ідей і застосуванню сучасних технологій управління. Цей факт
дозволяє оптимістично дивитися не тільки на майбутнє українського бізнесу, але
й на майбутнє контролінгу.

Перелік посилань

1.  Беренс В. Хавранек П.М.
Руководство по оценке эффективности инвестиций. – М.: АОЗТ «Интерэксперт»,
«Инфра-М», 1995. – 528с.

2.  Бланк И.А. Управление
инвестиционными предприятиями. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 480с.

3.  Кныш М.И., Перекатов
Б.А., Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности:
Учебное пособие – Издательский дом «Бизнес-пресса», 1998. – 315с.

4.  Пересада А.А. Основы
инвестиционной деятельности. – К.: «Издательство Либра» ООО, 1996. – 344с.

5.  Пересада А.А. та ін.
Інвестування: навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 251с.

6.  Федоренко В.Г.
Інвестознавство: Підручник. – К.: МАУП, 2000. – 408с.

7.  Янковский К.П., Мухарь
И.Ф. Организация инвестиционной и инновационной деятельности. – СПб Питер,
2001. – 488с.